08.08.2017 00:46
18+
129 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Саня Малаш

Чому, коли спиш — літаєш, а вранці — об землю пикою?

Чому, коли спиш — літаєш, а вранці — об землю пикою?

І там, де почато мандри — димні соснові привиди.

А хтось-таки мчить у сни твої, ніби ти з того світу кликала.

Навіщо йому відчиняєш? Не давай собі зайвого приводу.


Та двері вже — навстіж. Ось він, злісний фантом минулого, 

І ти — не в диню з розмаху, а розп`яттям обійми розкинула, 

Щоб згаяв твій час — до третіх півнів — прелюдіями-притулами, 

А місяць в очах двоївся жовто-плямистими скибами.


Ти кажеш — не лячно падати, коли висоти не набрано.

А якби ген за хмари заніс тебе — то як тоді прокидатися?

Твій привид хитає німбом і навчає дихати зябрами, 

Аби на дні океану продовжити термін придатності.


І ти віддаєш свій подих, ревнувши від болю дикого, 

Сиво-сріблистим соснам — їм до захмарних сфер рости:

Він вже несе до крон тебе. Щоб звідти — об землю пикою —

Заради твого ж відновлення. Живи. На зв`язку. Він вернеться...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.08.2017 08:26  Тетяна Белімова => © 

Тут чогось спливають у пам`яті слова, що жертва завжди знає свого ката... Мабуть, це щось на гормональному або генетичному рівні... Розумом не осягнути, на жаль.

 08.08.2017 21:56  Каранда Галина => © 

класно!

 продовжити термін придатності

розп`яттям обійми розкинула

об землю пикою,

ну і, звісно, диня - супер!

нестандартно, тому цікаво. головне - чесно!)

 08.08.2017 14:41  © ... => Ем Скитаній 

Дякую! Мені теж є кого провчити)) і москаля, й нашого брата теж)) 

 08.08.2017 10:38  Ем Скитаній => © 

класно! особливо про "...в диню з розмаху..." - з таким бажанням (в диню з розмаху) я прокидаюся останнім часом, з часу нашестя москаля у наші степи...