Отакусіньке )
На фронті міць.
Та фронт міцніє тилом.
(а по тилах мерзота залягла)
-піди пройдись,
Та видери бадилля...
-та... Краще погламурю у "ай лав"...
-що скиглиш? Осінь?
Та була завжди.
Кохання просиш-
То до мене йди.
Чому з дурниці пучить,
Ще й пихато,
Літературовуменс?..
Літобрату
Цвірінькотиш осінні ай лав ю?
Ща коньяку наллю і відіп"ю,
І запитаю...
Та не чую згоди-
Зі мною до Льодяного походу
Чи підеш ти, бинтів набравши торбу?
Дай поцілую в губи!
Виплюнь "Орбіт",
Як той неоціненний дар Європи...
Та ні... Не підеш...
То іди до .пи...
А я піду, одягнутий у дим,
Немов у віддзеркалення, один,
Крізь поле, зголоднілий, голий, босий,
Між блокпостів химерних хмарочосів,
Туди, де може, люди є живі...
Бо тут живих немає, се ля ві.
Убиті марно у життя двобої.
Бо всі так гарно є недособою,
Немов сідниці, сховані в штани...
На фронті міць...
Готуйся до війни.
