18.08.2017 14:46
Без обмежень
132 views
Rating 5 | 3 users
 © Галина Запорожченко

Річці мого дитинства

Дитинства річко, ти – моя святине, 

Розкішна, мила Липо Золота!

Я крізь роки до тебе серцем лину, 

Літа з водою плинуть… Ти – все ж та!


Така спокійна і така велична

В своїй красі щоденній – на віки!

Твій магнетизм щораз до себе кличе –

До берегів найкращої ріки!


Твоя водиця – то люстерко неба

У час вечірній і у світлі дні.

І як би лукам тут цвілось без тебе?

І чи б верби без тебе впала тінь?


Ріко-замріє, серця мого втіхо!

Тут юних літ лишилися сліди, 

Тут шелест трав такий духмяно-тихий –

Святе причастя неба і води…


Мені тут любо і мені тут мило, 

Душі кринице, Липо Золота!

Я знаю, ти завжди мене окрилиш

І привітаєш крізь роки-літа...



м.Миколаїв 17.07.2017




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.02.2018 14:43  Каранда Галина => © 
 19.08.2017 23:54  Панін Олександр Мико... => © 

Жодної іронії, шановна пані Галино. Усе щиро.
Зичу творчих успіхів. 

 19.08.2017 23:25  Надія Бойко => © 

Чудова лірична присвята! 

 19.08.2017 23:13  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Я вдячна Вам за відгук, хоча й з нотками іронії. Однак, у нас. людей, такі індивідуальні відчуття. Надто - у жінок... 

 18.08.2017 19:21  Панін Олександр Мико... => © 

Дитинства річка в скруті не полишить,
На допомогу завжди поспішить,
Дитинства мрії пестить і колише,
Лікує рани серця і душі. 

Публікації автора Галина Запорожченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо