Коли все починається
як Всесвіт,
немає нічого, крім твого погляду.
Немає нічого, крім погляду, в якому я читаю
свої колишні втілення.
Твій погляд стає океаном світла.
Коли все починається,
я ховаюсь від тебе,
бо тебе забагато,
і я не знаю, що тобі дійсно потрібно.
Шукаю в твоїх діях сенс.
Коли все починається,
я стою серед книжок
розгублена, спустошена.
Я ж шукала істину,
а натрапила на тебе.
На тебе не налазить жоден ярлик,
жодне визначення.
І думаю заборонити
тебе разом із книжками,
тебе разом із сонячним світлом,
тебе разом з літом,
тебе разом з музикою,
тебе разом зі снами,
де ми зустрілися
до цього перетину
в місці, де люди зазвичай знаходять
чужі слова на папірцях,
а я втратила спокій.
За якими слідами
тепер тебе знаходити,
в якій низині ховатися,
коли тобі набриднуть усі інші,
коли їхня поверхнева краса зів`яне?
Не бійся.
Я ж обіцяла тобі тільки формулу
твоєї величі.
Одеса, 20.08.2017
