Вернися
Прощаюсь з літом
Життя й кохання
І буду дідом
Аж до прощання
Настане осінь
Хвороб й страждання,
Не знав я досі
Мине ж кохання.
Заплаче небо
Й дерева голі,
Тікать не треба
Це присуд долі
Зима прощання
Із білим світом,
Як покарання
Було що літом.
Прийде раптово
До мене в гості,
Затихни мово,
Я на погості.
Тож я гукаю
Жить хочу літом,
Вернись, чекаю,
Ходжу ще світом.
За дні кохання,
За дні любові
Віддам зарання
Роки зимові.
м. Київ, 23.08.17.
