"Пани жирують Лиходранські..."
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
Пани жирують Лиходранські,
Журять «неправедний» народ…
Іще такий є Шубоштанський -
Мільйони крав, голобород.
За океан усе мотався,
І меценатом прикидався.
Повиростали їхні діти,
За гроші вивчені чужі…
Народ благає: «Пити, пити…»
Жирують хитрі глитаї.
Замість води – «на оцту, брате!»
Для них на дворі – вічне свято.
Життя – одне, злиденних – рать…
На Бога всім давно плювать.
Усіх поїти-годувати??
Тоді не буде діткам свята!
Не буде яхт і вілл розкішних,
Міцних парканів не зведеш…
Країна гине? Справим пишно
Ми похорон… По дітках теж.
Чи житимуть вони і далі–
У рідній нені? Чи – втечуть??
Оті «малі» Івани й Галі
Колись чуби їм натовчуть –
ЯК НЕ ВТЕЧУТЬ.
О схаменіться!.. Про Тараса
Пророка нашого – зате –
Томи вже видали… Окраса
Поезії нехай цвіте!
І про жінок його напишуть,
Три томи видадуть нехай…
Все – продається… Хитрі миші
Гризуть Пророка… СВІТЕ, ЗНАЙ