Адажіо кохання
Бісики палять багаття в очах і на серці,
Ти їх примушуєш знову зорити і знов.
Миті шаленства виблискують хвилями герцю,
Космос між нами народжує світла любов!
Відстань далека єднає мости душ самотніх,
Вервечки зустрічей вранці наснились мені -
Там навесні мене стріла легка безтурботність
І повела у щасливо-закохані дні!
Зустріч трояндову ( і не одну!) дарувала,
Ніжність із слів, які трунком палили вуста!
Струни душі нам мелодію "lоve" вигравали,
Мрія щаслива в майбутнє писала листа!
Та чи здійсниться, ще час невловимо покаже,
Буду кохати, допоки незгасне зоря!
Доки багаття горить і грає "Адажіо",
Вогником будеш зігріта, любове моя!
