Чи зійдуть у ріллі зернятка правди?
Майдан… Портрети… Море квітів свіжих.
Навічно в книзі подвиги героїв.
Нестерпний біль, мов лезом, серце ріже…
Боролися лиш словом, замість зброї.
Птахи кружляють над хрестами білі,
І чорний сум летить кудись у небо.
Чи чуєш, Боже, крик в душі зболілій?
Не чуєш… Вже назріла змін потреба!
Чи зійдуть у ріллі зернятка правди?
Невже дарма принесені ті жертви?
Снують по всій країні тіні зради…
Від уряду – лише одне позерство.
Хапають, як раніше, може й більше…
З собою на той світ все взяти мріють?
Куди? ТУДИ? В могильну чорну нішу?
Всім – метр на два… Кістки й без статків стліють.
04. 03. 2017 рік
Світлина з інтернету
Смт Шевченкове, 04. 03. 2017 рік
