13.09.2017 19:14
18+
276
    
  6 | 6  
 © Світлана Рачинська

Над рівнем неба

PlayНад рівнем неба

з рубрики / циклу «нове»

зачато ранок ніччю в вихрі верств

така любов, що й я у ній безсмертна

траву ще вітер гладить проти шерсти

і небо на колони часу сперте, 

а над вікном розіп`ято карниз -

зігнув дугою плечі під дощами

і я боюсь дивитись уже вниз, 

бо в цих обіймах небо - під ногами, 

узи Фабрічіо і сонце по-мосту, 

злотава кулька і маленькі люди, 

як я люблю ранкову босоту

і ці етюди, що стирають губи, 

говорять руки дужі - ми земні

кружляючи мене над рівнем неба, 

яка ж...

яка ж безсмертна ця любов в мені

до тебе...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.10.2017 08:21  Тетяна Чорновіл => © 

 14.09.2017 11:36  Наталія Старченко => © 

Чудовий вірш!.. так світло і незвичайно)

 14.09.2017 10:48  Двірний Сергій => © 

...траву ще вітер гладить проти шерсти
і небо на колони часу сперте,
а над вікном розіп`ято карниз...
Неперевершено!
Дякую за цю насолоду!

 14.09.2017 08:18  Тетяна Белімова => © 

Завершення просто фантастичне, утім, як і весь вірш))) Опис ранку, коли серце прокидається першим, вийшов просто фантастичним.
P.S. Не знаю, чи Ти дивилася "Три метри над рівнем неба". Як ні - то глянь.

 13.09.2017 22:14  Анна Ольтенберг => © 

Це неймовірно гарно! Насолода!

 13.09.2017 21:23  Панін Олександр Мико... => © 

Любов
Живих вбиває (тимчасово),
Мертвих оживляє,
Зігнутих - випрямляє...

 13.09.2017 19:44  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно. Чарівне відчуття вплітає слова в мелодію.