Вас привела у світ весна,
Хрестивши тіло талою водою,
Даруючи скупого, березневого тепла.
Благословила в нелегку дорогу.
Лише надія провела шляхами,
Не надто обираючи зручні.
А так хотілось, отого розмаю,
І справжнього, травневого тепла.
Кохатися в проміннях свого сонця.
Піднявши руки, відірватися на мить
І бігти легко, лиш в одній сорочці,
Збираючи в обійми цілий світ.
Не здійсненої мрії не буває.
Найпотаємніші збуваються думки.
Зерно, що впало в землю, не вмирає,
Воно чекає ранньої весни.
І ваші мрії збудуться, я певний.
І пісню вашу заспівають солов`ї.
Не залишаючи байдужим жодне серце,
Народжене у перші дні весни.
Дрогобич, 2010