БЕЗСОВІСНИЙ ГІСТЬ
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Жорстоким став наш світ навкруг!
Я думав, ти – хороший друг,
Найкращий від усіх котів,
Так щиро наче муркотів…
Просився в гості. Я ж дурний
У дім тебе покликав свій.
І ось!.. Над мискою стою!
Сосиску нащо з‘їв мою?!!
Тебе б і сам я пригостив,
Так ні ж! Украсти захотів!
Що?!! Скажеш, може, що не ти?
Хоч нісенітниць не плети!
І так на мене не дивись.
Їж ще й котлету! Подавись!