24.04.2011 14:29
254 views
Rating 4 | 1 users
 © Толік Панасюк

На тому березі я не знайшов кохання

Там лише пристрасть і солодкі сни. 

Там молодість моя, весна остання. 

Пекучі болем, нескінченні дні. 


На тому березі закопані бажання, 

Занесені водою і гілям. 

Коли з тобою бачились в останнє, 

Ти говорила: "серце не віддам". 


А у очах була страшенна туга 

За мерехтливим вогником душі. 

А на устах лише слова і згуба, 

Бажання боляче дошкулити мені. 


Не приходив я більш.Вода забрала переходи, 

Бо розлились слова, немов гірські потоки, 

І де не стань, скрізь болота й травневі води, 

Не пропустили на той беріг бистрої ріки. 


Я заховав у серці ту образу. 

Пообіцяв, не вернуся сюди. 

І начебто забув тебе одразу. 

І начебто позбувся назавжди. 


Але чому я з тугою дивлюся 

На протилежний беріг? Кожною весною 

Чекаю, може знову обпечуся, 

Очами, в крй наповнених журбою. 


На тому березі заховане чекання. 

Гойдається в калинових гілках. 

Розтоптане, сплюндроване кохання 

Розбуджує життя у заспаних квітках. 



Борислав весна 2009




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.02.2012 01:02  Каранда Галина => © 

так... дуже гарно...а що на цьому березі?
може, варто по мостику піти на той берег і переконатися, що немає за чим тужити? 

 25.04.2011 11:01  Юра => © 

Гарно

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо