Вишня
У мене вишня зацвіла і це не вперше.
Уже гілками стукає в вікно,
А ще недавно деревце мале,
Незграбне, кволе у дворі росло.
"Навіщо? Викинь, землю лиш псує!" --
Казали люди -- я не слухав.
Нехай собі мершавеньке живе,
А там, дасть Бог, і з нього діло буде.
І рік минав, і два пробігли слідом,
Забули всі про деревце пусте,
А на Великдень воно вкрилось цвітом,
Рясним і білим. І зачепило за живе.
І котрий рік дивлюсь на теє чудо,
Що світиться й сміється у вікно.
І думаю: "Якби тоді я здуру
Зламавши, викинув -- його би не було."
Не все, що нині кволе і пусте
Належить спопелити, знищити, згубити.
Можливо, завтра буде тішити тебе
Те, що сьогодні ти не знаєш як любити.
Дрогобич, 23.04.2011
