Чужа дорога

Голодний сон напав на тіло, 

Пом’якшив змучене обличчя, 

Пручатись долі я не вміла, 

Коли штовхали на узбіччя. 

У сні блаженства не шукала, 

Не поривалась в забуття, 

Себе я так і не пізнала, 

Дійшовши у кінець життя. 

Чого жила, за що змагалась, 

Шукала звершень, нагород, 

А врешті решт сама зосталась, 

В чужий вписавшись поворот. 

Мабуть проґавила дорогу, 

Як кажуть, власну колію, 

Нема часу шукати знову - 

Чужою й далі побреду.