Розтоплюється камін...
***пісенно***
І Вас огорта тепло.
Ви нині, мадам, самі.
Усе, що болить- пішло...
За пам"ять яскравих стріч
Налийте, мадам, вина!..
Чорнилом розлитим ніч
Між нами, немов стіна...
До Вас не знайти доріг.
Стежини кроплю свої
Я кровію босих ніг,
Та не віднайти її,
Дороги до наших душ,
Дороги до наших тіл.
У темряві я бреду...
...о, як я тебе хотів
Відпити, немов вина
Шаленого уночі,
Простуючи навмання!..
Мовчіть про любов!.. Мовчіть!..
...Розпалюється камін...
...у відблиску дива з див
Ми тінями на стіні
Поєднані назавжди.
