Тетяна Чорновіл СЕРЕЖКИ
Гуляка-вітерець берізці
Вночі сережки дарував,
Щось шепотів тихенько в листі,
Пилинки з гілочок здував.
Хотів, щоб більше не згадала
В холодній самоті зиму
І довгі коси розплітала
У ніч весняну лиш йому.
Ранкове сонце паленіло
Від стану білого краси
Й на гілля схилене ронило
Холодні крапельки роси.
26.04.2015 11:22 Люлька Ніна => © |
 Дуже гарно, природно - поетично, посто чудово! |
19.07.2011 11:57 © ... => Оля Стасюк |
Так! Але вітерець десь повіявся через деякий час! Таке життя :)))) Проблема архівів у тому, що не завжди знайдеш час їх перечитувати. Хтось може випадково наткнутися на "ближній" вірш. А виставлені раніше вважай загублені для читача... Може з цим технічно можна щось зробити... Не знаю... |
19.07.2011 11:49 Оля Стасюк => © |
 Так гарно, ніжно... Чудово перечитувати архіви творів! Певне, вітерець і берізка були закохані? |
