Наша блакитна Земля
Плаває в Сонячнім морі
Дивляться з космосу зорі,
Мо` й щось шепочуть здаля.
Що і у них найсильніший
Також правіший за всіх,
Є терористом слабкіший,
Хоч би за волю поліг.
Силою люд не змінити
З різною звичкою жить,
Можна незгідних забити,
Та світ добра не створить.
Кожним насильником править
Віра у силу свою,
Та час і силу роздавить
Хоч і в тривалім бою.
Мабуть, шепочуть нам зорі,
Що так не буде завжди,
Й шторми щезають на морі,
Їх пропадають сліди.
м. Київ, 19.04.04.