08.11.2017 23:36
Без обмежень
102 views
Rating 5 | 5 users
 © Олена Коленченко

На віражах нескорених дилем

У кожного в житті своя стезя.  

Її не перейти, не оминути.  

І стріл годинника назад не повернути,  

Якби ж здобуть всесильного ферзя! 


Тримає час у вирії проблем,  

Він - як пісок крізь металеві пута. 

Іде дорога рівно, знову - круто,  

На віражах нескорених дилем... 

 

Не піддаюсь зневірі і жалю.  

Іду вперед - добро допомогає! 

І навіть біль мене не зупиняє,  

Хоч вкотре знаю: крила обпалю.  


Впаду додолу, тут же підіймусь,  

Шевченка заповіт у серці грає!  

Я мушу йти, любов перемагає!  

В обіймах перемоги повернусь! 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.11.2017 02:41  © ... => Серго Сокольник 

Щиро дякую!) 

 11.11.2017 02:40  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Олександре Миколайовичу! Так і намагаюсь робити! З любов`ю в серці і в душі!

 10.11.2017 00:56  Серго Сокольник => © 

Ви вольові) Тоді- до перемоги!) 

 09.11.2017 23:42  Панін Олександр Мико... => © 

Робити крок вперед і байдуже, як звиваються стежини. 

 09.11.2017 22:11  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, моя хороша!)

 09.11.2017 08:56  Тетяна Ільніцька => © 

Добро завжди допомагає і перемагає! Чудовісімо)))))

Публікації автора Олена Коленченко

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше