Контрасти або мавка Дністрова
Весна.
НадвОрі пахне цвітом,
А в хаті - холодно і діти
- голодні.
Наче під вінком
стоїть хатина за селом,
А далі - верби над Дністром
І сам Дністер, дивись -
розлився,
Як крига скресла -
розповився,
Немов в колисці немовля;
Кричить собі мале,
та плаче,
Від горя посивіла мати,
(Ще вчора була молода)
З лиця зійшла і зводить руки,
Мов в долі просить
два крила.
Дністер послухав ті благання,
Насупив брови - хмари,
лік,
Слізьми умився і востаннє
Зайшов у гості в темну ніч:
- Не можу дати тобі крила,
Пробач,
хіба ж ти завинила,
Що просиш в Зевса
птахи літ?
Водою можу тебе взяти,
Дністром - рікою,
просто з хати,
А там,
як зможеш птахом стати -
Лети..,
шукай милОго,
в світ...
Десь Гоголя отут дороги,
Під сяйвом місячним, з пера,
Лягла стежина пурпурова,
Від берега,
навхрест Дністра..
...Ступила крок -
ковзнули ноги,
Враз підхопила течія
І відстань стала до порога,
Така ж сама, як до човна.
Подумала - було небога,
Про діток
і про вирок зла,
Пірнула в воду..,
хтось за ноги
Тягнув..,
тягнув їі, до дна.
***** * *****
На голові - ромашки білі
І губи наче маки зрілі,
В косі заплетена лоза,
Намисто з ліліі на тілі -
Регоче мавка Дністрова,
А місяць світить у дорогу,
Нігде ні звуку, лиш потроху,
В Дністрі
лунає сплеск хвоста...
