Крізь нічку – місяць-місяченько...
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Крізь нічку – місяць-місяченько,
Крізь хмари – дощик моросить…
Берізки – кволі та ріденькі,
Полісся Лесине – мов спить.
А я – в дорозі… Рідний краю!
Вже піднімайся ти зі сну…
Крізь ніч осінню поспішаю,
Аби затримати війну.
Відвести біди – й розірвати
Порочне коло німоти…
О як же маю поспішати,
Аби зростав і квітнув ти!
У мене в серці – Лесин пломінь,
В моїй звитязі – Лесин дух…
Я – частка й ціле, спека й повінь…
Я – спокій… І – невтомний рух!
Вірш написаний у дорозі - з Луцька, де я нещодавно побувала.
На фото: біля пам`ятника Лесі Українці в Луцьку. З поетичною збіркою "Я - Мавка..." (2012 р.)
