13.11.2017 18:39
для всіх
259
    
  6 | 6  
 © Олена Коленченко

Інь і Янь

Інь і Янь

Піду в незнані я світи -

Довірю долю в руки Богу.

Там відречусь від самоти, 

Та чи знайду свою дорогу?


Блукати буду поміж гір, 

Бо знаю: сила в них силенна!

І з вітром гратись до тих пір, 

Як птахом полечу натхненно


До неба, де живуть зірки!

В них світла трохи запозичу, 

А потім вниз, там є річки -

Води живильної покличу...


Зцілюся від поневірянь, 

Адже тепер я маю крила!

І відрізняю Інь і Янь -

До Раю правлю я вітрила!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.11.2017 09:07  Тетяна Белімова => © 

По-філософськи широко і водночас дуже камерно)))) Зачепило, Оленочко!

 14.11.2017 05:28  Люлька Ніна => © 

Дуже гарна поезія.

 13.11.2017 22:29  Серго Сокольник => © 

О так) ...і досягнем Нірвани...

 13.11.2017 18:48  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно написано і з філософської, і з літературної точки зору.