Джаз-прованс
У листопаді осінь заблукала,
У кольорових снах, серед дощів...
Під звуки крапель й досі б так дрімала,
Та час спинити біг свій не схотів.
Зима вже ревно дихає у спину,
Наспівуючи стиха джаз-прованс.
І зовсім не вбачає в цім провини -
Її чекає білий диліжанс.
Затьмарило...Забракло слів і
сили...
Уся в дощах, сповіщуючи сум,
Назавжди Осінь йшла, а ми раділи,
За нею вився шлейф із наших дум...