17.11.2017 00:33
для всіх
231
    
  4 | 4  
 © Олена Коленченко

Джаз-прованс

Джаз-прованс

У листопаді осінь заблукала,  

У кольорових снах, серед дощів... 

Під звуки крапель й досі б так дрімала,  

Та час спинити біг свій не схотів. 


Зима вже ревно дихає у спину,  

Наспівуючи стиха джаз-прованс

І зовсім не вбачає в цім провини -  

Її чекає білий диліжанс. 


Затьмарило...Забракло слів і 

сили... 

Уся в дощах, сповіщуючи сум,  

Назавжди Осінь йшла, а ми раділи,  

За нею вився шлейф із наших дум... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2017 04:56  Серго Сокольник => © 

...та хай іще подихає у спину.
Бо холодів ми вже таки не спиним...

 17.11.2017 14:19  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна осіння замальовка. Осіннє "назавжди" таке необов"язкове))) Вернеться вона, не переживайте. Із шлейфом приємних думок і сподівань.

 17.11.2017 09:04  Тетяна Белімова => © 

Блакитна панна... Незбагненна осінь... Одвічна загадка...

Прегарно передала відчуття її таємничого зникнення!

P.S. Назва просто бомбезна)))))) 

 17.11.2017 02:01  Панін Олександр Мико... => © 

Тільки здається,
Що осінь іде назавжди,
В її шатах кольори
Зими.,Весни і Літа.
Навесні вона обіцяє майбутній перепочинок
Перед Зимою.
Літом вітає нас у густих затінках прохлодою,
Взимку ховає під снігом дорогоціннє різнобарв`я,
А Восені
Осінь
Царює,
Щедро!