20.11.2017 13:31
для всіх
328
    
  9 | 9  
 © Тадм

Осіннє

Осіннє

з рубрики / циклу «Осіння феєрія»

У пізній осені своя цнотлива велич:

у контурах оголених дерев

вбачається якась тендітна неміч -

ляклива зніченість в передчутті перерв


О цій порі холодну стиглість ранків

зміняє морок закоротких днин

та вивільняє вітер душу-бранку

з пут відчуття, що в світі ти один


Вогке повітря пахне прілим листям, 

асфальт чорніє мірністю чеснот

Здається, буде так іще літ триста, 

допоки стачить суєтних марнот



19.11.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.12.2017 10:04  Наталія Старченко => © 

У вірші чудово відтворена атмосфера настрою осені...

 26.11.2017 14:47  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна осіння замальовка. Відчулась краса, незважаючи на сумні образи.

 24.11.2017 01:35  Серго Сокольник => © 

О так, Таню... Радий Вам) Я б в останньому катрені позбавився "Й" (на мій погляд, без нього краще і скупчення приголосних позбудемось))) Та справа Ваша, Таню)

 21.11.2017 10:10  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова осіння замальовка. Напрочуд вдала кінцівка.

 20.11.2017 18:41  Панін Олександр Миколайович... => © 

{#}Пізня Осінь

Сувора і вогка

Втішає. заспокоює. чаклує

Створює радість зустрічі Зими

Напівморок Замріяності.

 20.11.2017 17:32  Каранда Галина => © 

та їх ще стачить і стачить...
дуже рада знові читати тебе тут!!!!!