Персей і Муза
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»
«Персей и муза»,
«Лично и доверительно»
Вона іще жива, Расєя,
Найнебезпечніша з Горгон.
І заржавілий щит Персея,
Не про її судився скон.
Той лиш химер не винуватих,
Кентаврів нищив згаряча,
Він голову і свого брата
На вістря насадив меча.
Герой сп’янів хмелями меду
Та слави знуджених щедрот,
Ще й негритянку Андромеду
Поїв, заливши пійлом рот...
З Горгоною ж боротись – Музі!
Без зброї йде в кубло старе,
Хоч в очі гляне лиш Медузі,
Закам’яніє – і помре.
_
Она еще жива, Расея,
Опаснейшая из Горгон,
Заржавленным щитом Персея
Не этот облик отражен.
Химер, ничуть не виноватых,
Кентавров рубит сгоряча,
Он голову родного брата
Надел на острие меча.
В ушах героя шум победы,
Он пьяный мед, как воду, пьет,
И негритянка Андромеда
Лиловый подставляет рот...
Но дом Горгон находит Муза,
И – безоружная – войдет,
И поглядит в глаза Медузе,
Окаменеет – и умрет.
