Єстердей, у день, що був
оригінальні вірші Івана Петришина українською мовою
і- тудей, сього-дня,
і- тумороу, у день, що прийде,
коли ранішня зірка зійде.
крутить зірками синій туман,
наче десь кипить диво-чан,
і планети липнуть до зірок,
наче бджіл працьовитий рій,
у тім вулику ти зумій
щось значуще зробити сьогодні,
між світами, посеред безодні
ще незнаних енергій планет,
мовчки дякуй за вічностей лет
поміж жорн вчора-нині, що будуть,
поки зорі тебе не розбудять,
поки лет їх не стомить ходу,
не гадай, що тобі- на роду,
не тримай зло в кишенях складок,
витри з пам`яті кислий урок
недотями, невірності й ниці,
збирай ядрені зерна пшениці,
збирай твердість зерен жита-
пам`ятай усі болі прожиті,
дякуй потайки у молитвах,
що тебе захистив Бог, Аллах,
Аллохім, Зот, Астватс, Шен і Хот,
тихий Дью, Твій Зе`ос, Камі, Хананім,
Де`ус, Д`євс, Пармішвар, Думнезе`у, Ди`ві, Та`нри-
ти відправився рано у мандри
разом з Сонцем між зірок очей,
пролетів ти чимало ночей,
які десь, там, у інших світах,
не становлять миттєвостей днин,
та подякуй, що ти- не один,
що багато- людей на Землі,
й твої болі й печалі- малі,
ми, хтось - цифри, а хтось- нулі,
серед чисел, що змісту не мають,
мов метелики що пролітають
на галявах літньої миті,
колоски- ми у стиглому житі,
що зростуть на полях поміж трав...
все забудеться, все, що ти знав,
кого віддано, дружньо вітав,
ті, що зрадили й ті, що ні-
ми живемо у відео-сні.
Іван Петришин
CША, 03.12.2017