15.12.2017 01:08
Без обмежень
100 views
Rating 5 | 6 users
 © Микола Чат

Мед уповання


Буршти́ном солодким поспіє у воску, 

Весни спогадання і молодість літа.

Застигне в осінніх заграв відголоску, 

Кристалом озимку на залишках жита…


У душу всотавши пастель первоцвіту, 

З тендітним підтекстом погожої днини, 

Безумство травневе барвистого квіту, 

Бджола в стільники розіллє до краплини.


Додавши блаженство липневого бору, 

Ланів вересневих здобрілого статку, 

Укриє плоди непосильного збору, 

Поставивши грудня байдужу печатку.


Віді́йде… Проб’ється ростком на осонні.

Підніметься янголом ввись злотокрилим, 

Щоб медом надії заповнити долі, 

Немов провідник між буттям і віджилим.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Як жаль… / Вірш | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Жага щорання / Вірш | Микола Чат».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.12.2017 00:17  © ... 

Дякую за відгуки. 

 16.12.2017 19:44  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова лірика з витонченими поетичними образами. Відчулось. 

 15.12.2017 08:57  Тетяна Ільніцька => © 

І поетичний висновок, і сам вірш... Глибоко і вагомо... 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо