25.12.2017 13:22
для всіх
252
    
  1 | 1  
 © Лариса Мандзюк

Чорна вуаль...

Чорна вуаль...

ПРИСВЯЧУЮ ПАМ"ЯТІ МОГО КОХАНОГО ЧОЛОВІКА...


Я вже без тебе, самотня і одна, 

І навіть сліз своїх не помічаю...

Тебе прийняла вічна далина.

а я без тебе, жити як, не знаю!


Чорна вуаль на сплаканих очах, 

не можу відпустити твою руку...

Може колись, обіймеш мене в снах, 

як вибираєш вічную розлуку...


Болить мене ця рана, так болить, 

мій світ усім нагадує про тебе...

Мабуть згоріла свічка... Чорна мить...

І порожнеча... Під самотнім небом.


Відкрий ці очі, так любила їх, 

в останній раз, я налюбуюсь ними.

Не вірю, що не прийдеш на поріг...

Ми у світах блукаємо, чужими.


Нас розєднала вічність назавжди, 

та я змиритися ніяк не можу...

Ця зустріч буде, тільки мене жди.

цю святість я ніяк не потривожу...

Лариса



м. Львів., 22. 12. 2017.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.12.2017 21:48  Серго Сокольник => © 

Царство небесне...

 26.12.2017 10:17  Тетяна Белімова => © 

Царство Небесне... Вічна пам`ять...

 25.12.2017 22:49  Каранда Галина => © 

Царство Небесне....