10.02.2018 01:15
для всіх
268
    
  1 | 2  
 © Олена Коленченко

Самотній Едем

Самотній Едем

Чи варто про відболіле знов говорити?

Чи скніє самотнє серце про наш Едем, 

Де солодко вже не пахнуть відцвілі квіти, 

Де мороку більше, ніж світла за цілий день?


Я думаю: варто! В зорях немає правди -

Холодні й далекі, діждуть хіба що весни...

Я вірила, що людина живе заради

Кохання світла...та натомість гріховні сни...


Згубилась у низці часу.... без адресата...

Любові віра, знесилена ж бо була.

На згадку пам`ять лишила міцні лещата...

А безборонна доля...прірвою пролягла.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.02.2018 09:51  Тетяна Белімова => © 

{#} Спогади не минають, вони просто з часом стають менш яскравими, як на мене)