29.12.2017 05:25
for all
116 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Замітають сніги...

Замітають сніги...

Замітають сніги

Що було... І чого не було, 

Та здійснитись могло...

Чи на те була добрая воля?

Без питань, без огид, 

Я твоє відкидаю тепло, 

І гаряче чоло

Покриває снігів парасоля.

По шляхах льодяних

Ти до мене не підеш розута... 

Та і я... Я не міг

Розірвати минулого пута.

Від побачень сліди

Замітають сніги, замітають.

Холоди, холоди

Наші душі чекають... Чекають...

Візерунками скло

Помережила серця зима.

Цілять стріл льодяних

Наконечники з болю розлуки, 

Бо застиглих долонь

Відігріти наснаги нема, 

І до літніх утіх

Ти стежини окремо відшукуй.



 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.01.2018 17:13  © ... => Надія Крайнюк 

Бо НАСТРІЙ, Надін... Та він зміниться... 

 12.01.2018 21:27  Надія Крайнюк => © 

Гарно написано, Серго. Тільки чомусь холодно і сумно стало...  

 04.01.2018 16:41  © ... => Георгій Грищенко 

Спасибі, Георгію) З Новим щастям! 

 04.01.2018 16:40  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так, Таню. А ж не пишу в єдиному ключі. Як і Ви, доречі) Мерсі) 

 04.01.2018 16:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

О навзаєм, люба Танюшо))) 

 03.01.2018 12:28  Тетяна Чорновіл => © 

З Новим роком Вас! І Різдвом Христовим!

 30.12.2017 13:53  Тетяна Чорновіл => © 

Вишукано і майстерно, хоч і щемливо.
Сумний період творчості не спішить Вас відпускати. Та в ньому також є свої родзинки. Нехай щастить Вам і надалі! 

 29.12.2017 18:08  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Майстерно.