Свічка
Іванкову Володимиру Степановичу
Горіла свічка полум`ям яскравим,
Палала так, що бачили усі,
Давала світло і проміння посилала
У найтемніші закутки душі...
Згоріла свічка... полум`я погасло,
Але в душі залишилось тепло,
Яке у душу разом із промінням
Від отієї свічки перейшло.
Та свічка не згоріла на даремно,
Вона буде тепер світити
Вже іншим душам, щоби їм не було темно,
Зігріті ж нею - далі будуть жити.
