Протектор
Твій почерк лягає на аркуш мов слід від протектора
На незайманий сніг,
І ти знов нарікаєш на відсутність інжектора,
Та великий пробіг.
І всі недоліки заднього приводу
Відчутні нині сильніш,
Юзом в занос некерований римами,
потрапляєш частіш і частіш.
Лише б механізм корбово-гонковий
Не заклинив,
Тільки би світ шалений цей обертів
Не припинив.
І в стосах аркушів ти маєш намір покласти стрілку,
За мить-перегрів,
І почерк протектор перетне дорожню розмітку
Виром ночей і днів
