02.01.2018 22:01

для всіх

174

4 | 4

 © Анатолій Костенюк

Тіні

переспів з Рене Сюллі-Прюдома

Про Царство Тіней я можу сказати лише одне:
існує реальність та існує її тінь;
в цьому – суть всього.
Роджер Желязни «Хроніки Амбера»

Спиняюся – лежить, піду – і тінь іде, 

так м`яко стелиться, переповзає наче;

глуха все чує, без очей все бачить, 

як сонце вигляне, завжди мене знайде.

Тай сам я також тінь. Немов хмаринки десь

небесний силует, стривожено маячу, 

тому, сам по собі, нічого я не значу:

іду туди, куди юдоль мене веде.

Чи тінь я ангела, котрий напевно й сам –

тінь деміурга по ним створеним світам

і я, по обрисам, здаюсь йому ріднею.

І, може, десь іще моєї тіні тінь, 

також про це, вдивляючись у височінь, 

запитує себе і тінь лежить під нею.