З циклу "ремесло"
Жахливий сон.
Поклавши голову на плаху,
волаю голосом банши
і власне скиглення від жаху,
cприймаю за свої вірші́.
Змарнілий натовп, що зібрався,
скандує: – «Лезо, опускайся!»
Поет та Поезія
Від часу Рима створення,
ти в ній – лише повторення.
Випічка
Хоч, це не хліб, мої вірші́,
та тільки звечора до рання
я їх замішую вночі
і випікаю до світання.
Діставши тільки-но з печі
моє, ще тепле віршування:
смакує – покришу птахам,
а – ні, давитимуся сам.
Не задарма
Створити щось нове вдається,
коли відчуєш збої серця.
В те, чого досі не було,
видихуєш души тепло.
Нова написана сторінка –
оплачена життям частинка.
Початок
«Пливе. Куди ж пливти?..»
О.С. Пушкін
Не тільки я один не знаю що писати.
Та Муза вже в гостях і я, в полоні мрій,
вмикаю свій ноутбук. (Секретаря найняти
для неї – без проблем, за найм подяка їй.)
Казав Наполеон: – «Нам головне почати
бій, там розберемо́сь». Тож уперед мерщій:
в душі лунає горн, що кличе вже до бою
і образи стоять фалангою за мною.
