01.02.2018 13:11
для всіх
138
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Мрія


Між горами у долині, 

Де біжить стрімкий ручай, 

У смерековій хатині

Бачив сни про рідний край.


Наче звідси аж до моря

По всіх селах і містах

Вже немає сліз і горя, 

Не тремтить у душах страх.


Можна вільно говорити

І натхненно працювать, 

Всім заможно й довго жити, 

Від свавілля не страждать.


Жовте поле, синє небо, 

Мир і спокій на землі, 

Що іще для щастя треба

Тим, хто жив в глухій імлі.


Прокидаюся, в долині

Посіріла вже пітьма, 

Небеса вже світло сині, 

Сонце світить над всіма.


Та найперше на вершини, 

Їх не застує ніщо, 

А о півдні у долини, 

Доля в них така, чи що.


У долинах прості люди

У глухій імлі живуть, 

В нас заведено так всюди -

Сонцю застувати путь.


Піднімаймось на вершини, 

Там видніше навкруги, 

Не ховаймося в долини, 

Нам усім це до снаги.



м. Київ, 13.11.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.02.2018 19:53  Тетяна Чорновіл => © 

Світлий вірш про чисті патріотичні почуття.

 02.02.2018 17:47  Наталія Старченко => © 

Оптимістичний прегарний твір! Мені дуже подобається.