Поможіть
Навіщо жити? Світ звихнувся.
У безкінечності думок
Не наче в лісі загубився
З нескінченно-пустих турбот.
Манірно тішуся на людях,
Їх зневажаючи в собі.
І так болить мене у грудях
Порожнє місце для душі.
Я лиш коробка від цукерок,
Яку не кинули в сміття.
У ній заховано рахунок
За світло мойого життя.
У ній лиш крихти шоколаду,
Лиш пам`ять про минулі дні.
Навіщо жити? Я не знаю.
Так поможіть мені піти.
Дрогобич, 1. 05. 2011