02.05.2011 01:08
-
273
    
  2 | 4  
 © Толік Панасюк

Поможіть

Навіщо жити? Світ звихнувся. 

У безкінечності думок 

Не наче в лісі загубився 

З нескінченно-пустих турбот. 


Манірно тішуся на людях, 

Їх зневажаючи в собі. 

І так болить мене у грудях 

Порожнє місце для душі. 


Я лиш коробка від цукерок, 

Яку не кинули в сміття. 

У ній заховано рахунок 

За світло мойого життя


У ній лиш крихти шоколаду, 

Лиш пам`ять про минулі дні. 

Навіщо жити? Я не знаю. 

Так поможіть мені піти. 



Дрогобич, 1. 05. 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2012 02:43  Каранда Галина => © 

не могла не зайти на таку назву.... оте Порожнє місце для душі- вразило, ТАК ще не зустрічала ні в кого.  зазвичай воно В ДУШІ, а у Вас так сильно і просто - ДЛЯ ДУШІ... та піти.... тут я не помічник. жити треба.

 02.05.2011 02:30  Антоніна Чернишенко => © 

ШОСЬ ТАКИМ ХОЛОДОМ ПОВІЯЛО(вірш хороший, але строки дуже з писимістичним настроєм)Не падайте духом, весна ж все таки

 02.05.2011 02:20  Наталка Янушевич => © 

Щиро сподіваюсь, що це не автобіографічне.