З мурашиного світу...
мурахоподібні
зосереджені дуже,
аж надто
на дисципліні,
рефлексах,
інстинктах,
на клопотах у суєті.
у покорі
вірують.
вірять вони
у свою непогрішність
і вічність -
у те,
що оновленими проростуть від землі
у разі,
до них якщо явиться
постать велична у савані смерті.
і вірять вони -
їм крила даровані будуть
могутнього птаха.
ті крила їх віднесуть
у степи і гаї,
над якими сонце ласкаве.
...і там нема ворогів.
так зафіксовано в кнізі
найвищого Бога мурахоподібних.
вони впевнені - неодмінно
пророцтво те збудеться!
бо у нинішній час
світ тьмяніє так швидко
з розуму у бездуховності.
то ж і зникне цей світ
перекручений,
скривлений!
і постане новий,
у якому вони,
мурахоподібні,
мов янголи з крилами
запанують в осяянні
в щасті,
в достатку і спокою...
...але зараз вони
будують фортеці,
стіни,
вали,
копають
і риють рови,
колючки у які закидають... -
чекають на зустріч із ворогами,
на бойовище,
війну.
на них сунуть
орди диких племен,
що спроможні лише
на вбивства,
руйнації
і розграбунки...