Ворона і лисяче хобі
з рубрики / циклу «ПРИТЧІ»
Побачивши в Ворони сир на дубі,
Лисиця лестощів сипнула цілий міх.
З утіхи через нахваляння грубі
Ворона каркнула, і випав сир у сніг.
Лисиця рада – знову обдурила,
Спожити треба здобич, та й усе!
Аж гульк! Вгорі Ворона темнокрила
Вже ласу скибку місяця несе!
Ще й шмат так смачно в дзьобі золотиться.
Звелась Лисиця з заздрого жалю:
Ти ба! Оце урвала вража птиця!
Не те що сир… Я сиру не люблю,
Ворон дурити просто маю хобі…
Лишилась тільки висновку скрижаль:
Є й між людьми такі, що десь у дзьобі
Чуже здобути – підлості не жаль.