27.02.2018 10:55
для всіх
281
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Ворона і лисяче хобі

Ворона і лисяче хобі

з рубрики / циклу «ПРИТЧІ»

Побачивши в Ворони сир на дубі, 

Лисиця лестощів сипнула цілий міх.

З утіхи через нахваляння грубі

Ворона каркнула, і випав сир у сніг.

Лисиця рада – знову обдурила, 

Спожити треба здобич, та й усе!

Аж гульк! Вгорі Ворона темнокрила

Вже ласу скибку місяця несе!

Ще й шмат так смачно в дзьобі золотиться.

Звелась Лисиця з заздрого жалю:

Ти ба! Оце урвала вража птиця!

Не те що сир… Я сиру не люблю, 

Ворон дурити просто маю хобі…


Лишилась тільки висновку скрижаль:

Є й між людьми такі, що десь у дзьобі

Чуже здобути – підлості не жаль.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2018 19:46  Надія Крайнюк => © 

Це точно, пані Тетяно. Є й між людьми такі, і трапляються досить часто. Дуже влучно. Дякую! 

 01.03.2018 22:14  Наталія Старченко => © 

Щира правда, є таке між людьми. Сама мала справу... Такі ситуації краще не сприймати близько до серця, хоч це й непросто. Хороша байка.

 28.02.2018 15:08  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Щасти Вам!

 27.02.2018 22:16  Тадм => © 

Спадає на думку: і сам не гам, і другому не дам....

 27.02.2018 22:09  Серго Сокольник => © 

Однозначно, Тань))) Я багато через що пройшов... І в літ. світі оце також... Потішили, мерсі)))))))))))))))

 27.02.2018 11:01  Каранда Галина => © 

так-так-так... життєва притча. Є такі, що раді відібрати у когось навіть непотрібне їм особисто. Просто для того, щоб показати, що вони от такі молодці: сильні, спритні, розумні. І їм пофігу, наскільки потрібною, дорогою чи сокровенною річчю було вкрадене для того, в кого відібрали. Викинуть на смітник, та й усе. Їм воно не треба. Їм важливий процес самоствердження.