Тінь вітру
В рожевім лотосі світань,
Серпанку колихнувши грань,
По остях, схлипом шепотінь,
Мандрує ланом вітру тінь.
Струмить між макових багать
До рогози, що сіла в гать.
Пером качиним ріже став.
Фліртує з паростю отав.
Любує кронами дубів,
Хмарин лякливих голубів.
Триножить ковили паском,
Табун волошок під ліском.
У різнотрав’ї, за селом,
Дрижить метелика крилом…
Лишивши марево видінь,
Щезає в днині вітру тінь.
