06.03.2018 23:13
для всіх
156
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Відомий

Відомий

З землі підійнявся солдат невідомий...

Пожежі із неба- немов каганці...

Наш пошук удався! -прикриєш, ведомий, 

Безпечно ракету навести на ціль!..


І я маневрую. Я в небі удома.

-ведучий! Прикрию! В тангенту не вий!..

"ведомий"... Я- ДРУГИЙ. Хоча і відомий.

Хоча не АС Пушкін, та ас бойовий.


Солдат невідомий... Чи хто заридає

По ньому, скоцюрбивши позу раба?..

І як набридає!.. О, як набридає!..

Ведучий! Ти знову не влучив!.. Ганьба!!!


Чому не улучив? Тобі наплювати, 

Що я тобі спину, мов ковдрою, вкрив

Посилами з матів? Не буду я, мать ти, 

Тебе прикривати!!! І щоб ти згорів!!!


І я відірвався! І пальці холодні

Вдавили гашетку, неначе змію...

Заходять у хвіст... Я загину сьогодні.

Та ціль у прицілі! І ми- у бою.


Загину, як лицар, з відкритим забралом.

Хай кожен за себе. А Бог- за усіх.

Нехай нас обох вороги позбивали.

Та я таки влучив. А ти- не устиг.


 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2018 19:17  Наталія Старченко => © 

Супер... Дуже мужньо й красиво

 07.03.2018 10:43  Тетяна Чорновіл => © 

Сильний вірш. Ще недавно такі вірші могли виникати як екскурс у історичну далину, а зараз на сучасність накладається і мороз по шкірі.

 07.03.2018 08:34  Костенюк => © 

Гарно. Схоже, як у Висоцького.

 07.03.2018 04:58  Георгій Грищенко => © 

Майстерно.