17.03.2018 12:27
для всіх
177
    
  - | 1  
 © Мосійчук Наталія

Королева, що оживає

На обличчі посмішка легкістю сяє, 

А в душі дикий холод серце проймає.

Біль пронизує вовком, так виє, 

Що здається мить і скрутить шию.


Але ж ти людина повинна терпіти, 

Але ж ти жінка і не можна жалітись.

Світ не цікавить твої бажання, 

Чи негаразди, переживання.


Ти повинна підняти голову сміло, 

І впевненим кроком нести своє тіло.

Бути завжди щаслива й вродлива, 

Людям не треба сліз твоїх злива.


Раптом зривається крик: "Я не сталева!"

І вмить випускаєш назовні ти лева.

"Досить грати!" - знімаєш всі маски.

Чекаєш світла і миті ласки.


Навколишні скажуть: "Це драма дешева, 

Збожеволіла ще одна королева!"

І витреш сльози посмішка сяє, 

Знов королева й ти оживаєш.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!