Хвороб тягар тілесний
Мені не по нутру.
Візьму я ключ важезний
І серце відіпру.
З гучним відкрию дзвоном,
Хай стон огнем стає.
Впаду земним поклоном,
Заплачу про своє –
Про все, що схоронило
Життя під літ покров,
І вилило в чорнило
Стемнілу з горя кров.
Й хімічні проби навіть
Не розберуть як слід,
Чому кривава налідь
Не просочиться в лід.
_
Мне все мои болезни
Давно не по нутру.
Возьму я ключ железный
И сердце отопру.
Открою с громким звоном,
Со стоном и огнем.
Паду земным поклоном,
Заплачу о своем –
О всем, что жизнь хранила,
Хранила, хмуря бровь,
И вылила в чернила
Темнеющую кровь.
Химический анализ
И то не разберет,
Что вылилось, как наледь,
Не всасываясь в лед.
