Життя грішника
Правдиві історії я пишу з життя,
Ось прийшла мені на думку оповідь така.
Розповісти спонукав випадок такий,
Як ховали чоловіка у тиждень Страсний.
Перед Паскою це сталось, у суботню днину,
Сім`я тяжко пережила скорботну годину.
Бо до церкви покійника та й не заносИли,
Лиш клепали у клепало й дзвони не дзвонили.
Кажуть, що найбільші грішники в страсні дні вмирають,
Це найтяжчими гріхами вони заробляють.
В небіжчика на похороні люди вповідали,
Як прожив своє життя, про гріхи казали.
У свої молоді роки у "стрибках" * він був,
Безвинного чоловіка з рушниці убив.
Жінка того чоловіка криком голосила,
Щоб не вбивав її мужа із слізьми просила.
Впала вона до ніг ката, він її схопив,
І кричав, і тряс, і кОпав**, і ногами бив.
На благання, навколішки, навіть на зважав,
Не послухав мольби жінки і життя забрав.
Ще цей грішник фармазонив***, дурив, торгував,
Де, лиш міг і мав лиш змогу - крав і грабував.
Обдурював, обважував, людей збиткував****,
І за ці свої діяння у тюрму попав.
Після сроку, у Сибіру, пекарем робив,
В голодовку куснем хліба дівчину звабив.
Щоб їй з голоду не вмерти - мусила згодитись,
За старого вийти заміж - долі підкоритись.
Впродовж життя "старий пень" до жінок чіплявся,
І дівчатам, й молодицям у любові клявся.
Повернувся із Сибіру, захворів й лежав,
Мучився він за гріхи і тяжко вмирав.
Бо цей грішник щлях життєвий злочинами вкрив,
І таку важкую смерть собі заробив.
Щоби легко й вчасно вмерти - треба заслужити,
У Господа нам щоденно прощення просити.
Людям слід на цьому світі достойно прожити,
Кожним днем, кожним поступком гордо дорожити.
Щоб не було стидно й банно***** за пройдені роки,
То ж любім своє життя й робім чесні кроки.
"стрибки" * - винищувальні загони, під керівництвом НКВС, "Істребітельние" отряди",
кОпав** - штовхав ногами,
фармазон*** - аферист, крутар,
збиткувати **** - знущатись, насміхатись,
банно ***** - шкодувати, жалкувати.
с.Нижні Станівці, Буковина, 06.03.2018
