Вітторіо Амедео Алф`єрі "Сонет СХХV"
Італійська Поезія.Найкраща Поезія Світу
Вітторіо Амедео Алф`єрі
(італійський драматург, поет і письменник, 1749-1803)
Сонет СХХV
сам, між сумних моїх дум, коло мор`я,
де має початок Тоско-ріка,
з моїм конем Фідо їду, й говорять
розлючені хвилі, ревуть здалека`.
той берег пустельний, той рев серце повнить,
якого вогонь невгасимого смутку,
печалі й подяки, сльозами наповнить
ті очі неплачучі, що сохнуть хутко.
солодке забуття провин й себе самого
в тихій уяві падало дощем,
й зітхав я часто із нічого:
ота, яку жадаю, видавалось ще,
немов би їхала навстрі`ч через пороги...
моєю хибою й таланом стала фея,
яку зустрів я на житті дорогах.
переклад з італійської- Івана Петришина
//www.miezewau.it/poesie.htm
CША, 15.04.2018