07.05.2011 11:19
-
1537
    
  3 | 4  
 © Мирра Лунич

Реквієм загиблої душі

Не гай свій час - 

Йди в сіру тишу ночі. 

Хай замітає сніг твої сліди. 

Не гай свій час... 

Я бачити не хочу 

Очей байдужість, що даруєш ти. 


Іди. 


І забери з собою 

Хвилини щастя і багато літ журби, 

Що вмить зрослись 

І стали моїм болем, 

Якого, шкода, не відчув лиш ти. 


Йди. 


І мій тобі дарунок - 

Омани вбитої душі 

Й кохання гіркий поцілунок, 

Яким ти нехтував завжди. 

Не обертайся тільки. 


Йди! 


Бо вбивчим поглядом своїм 

Криваву робиш в серці рану. 

Й благаю: не вертайсь сюди!.. 

Бо той, хто вмер, 

Живим не стане. 



Раннє - 2004 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2011 01:45  Каранда Галина 

чудово написано!