Мислі мулудого хлопця

мислі мулудого хлопця

ду`би, ду`би, мій стулітний, 

чо` ш ти такий ниприві`тний?

чо`-с схилив ти свуї` г і`ля?

чи висна` тубі ними`ла?

со`сни муї`, со`сни, 

со`сни і смире`ки, 

якби-м був я яструбо`ньком, 

літав бим далеко.

стрімкі`ї яли`ці

і кле`ни рузло`гі, 

мушу вас я ви`рубати-

ни ма`ю підло`ги.

ві`льхи і уси`ки, 

бире`зи туне`нькі, 

пив був від вас сок срібля`стий, 

як бу`вім маленьким.

явури` зилен"і

і плакучі ве`рби, 

мушу шоде`нь ґарува`ти, 

на`віть, шу би вме`рти.

ма`ю руба`ти-куси`ти, 

с`іяти і жати, 

шуби, зимо`м, бу`ло збі`жя, 

хоть, я- нибага`тий.

дудо`м мушу вулучи`ти

кльо`цка аш дy хати, 

шуби-м зруби`в

с того древа

хоть би удну` ла`ту.

липи, муї`, липи, 

шу цьвіту`т так рясно-

лем-бим чурни`ць ни ступта`в, 

бу буду нищасним.

жито, мо`є жито, 

увес, рітка` гречка, 

а`би бу`ло нам шо ї`сти, 

вас русти`в змале`чка.

на красу` ся дивити, 

ни маю я часу, 

бу му`шу ше пасти

ту куро`ву кра`су.

і, ше- і тили`цю, 

шуби` русла` до`бри, 

шуби, потим, мулука`

давала нам до`бри.

а, ф сьвяту` ниді`лю, 

пі`ду я ду це`ркви, 

бу мулити`ся я му`шу, 

шуб ду`хом ни вме`рти.

ни кляні`тня, файни лю`ди:

ніц ни ро`блю зло`го, 

бу, як ви, я то`жи ві`ру

в Ма`тінку і в Бога.

я вас до`бри памнята`ю, 

ні`ґди ни забу`ду, 

хоть ви мине` ни люби`ли, 

ни йшо`вім ду суду.

бу ни хо`чу, добрі люди, 

ніц з ваших має`тків, 

і, ні`ґди, ни руби`вім

ніяких вам зби`тків.

ви казали, шу ви- лі`пші, 

ну, ту, най так бу`ди!

від вас я ни вітказа`фся, 

зл"і чи добрі люди.

Йван Петришин

CША, 23.05.2018