Брандирбурски право старої лимкині
вірші на західному діалекті брандирбурски право старої лимкині
(спомин)
насаджу си буcку
на своїм гуроді,
сяду субі під кущем
при чеснім народі,
буду па`хати субі
цьвіт той задаремно,
шуби люди дивилися,
і мині - приємно!
і насію там крупиви,
шуби пикла` дужи,
між крупивом, пунапихаю
чирвониї ружи,
шуби- видно, али взяти
було їх ниможна-
най фтікайи від крупиви
відьма злая кожна.
а, ше, субі пусаджу
часнику бизліку,
шуби фтікали лихі,
шу обідили каліку.
а, ше, субі пусаджу
сливку і усику,
шуби було фстидно тим,
шу так хтіли шику.
а, ше, субі пусаджу
яблунку високу,
шуби цьвіла
і япками радувала воко.
і, насаджу си пурічок,
жовтих і чирвоних,
шуби слюзами ягі`т
фстидали "учоних".
а, ше субі там насію
питрушки і кропу,
ну, і, тожи, насаджу
фасолі і бобу-
най-ми цьвіте`,
най-ми русте`,
бy я право маю,
роблю поли я свує`,
чуже ни чіпаю.
Іван Петришин
CША, 22.05.2018
