Фальшивий Король
Пустка душі… розклад ілюзії…
А в порожнім театрі
Скінчено давно гру
І глядач став у ролі актора
Ідучи по мокрому склі
Я відчуваю як зникну.
Цей світ ілюзорності
І в круговерті історії
Кожен твій крок стає
Початком чогось нового
Маски на лицях це твоя порожнеча
Котра знищує душу – не давай питань:
А далі? Що далі, там за обрієм?
Питання що відповіді не мають
Скоро, ще мить і піду вперед
У розчарованому житті нема
Більше що сказати і все ж …
Поїзд зникає їдучи в нікуди
І знову на публіку гра –
Ще один безумний крок
І нехай буде те, що має
Статися - я віддамся на
Випадок долі
Постріл у темноту ночі
Але мить проминула
І я залишившись не відповім
Сцена пуста – лише грим
В порожньому залі і холод
У цьому космосі без правил…
В хворій фантазії на двох
Злітаючи до неба і вниз
Падаєш на сотні пелюсток
У віртуальность –
Поринаючи в світ поміж богів
© Влад Волошин
