 |
| 113 views |
 | | | | |
| Rating 5 | 2 users | ||||
Знову його зустріла...
Поїздка до батьківської хати, рідні серцю місця, дитинство... спогади... спогади...
Знову його зустріла, чи здалося...
Посеред поля у високих травах.
Воно зривало квіти і колосся
і ніжилося в сонячних загравах.
Воно вінок сплітало, серед поля.
зривало із ромашок пелюстки.
Як виросла, ця молода тополя...
Куди вони... Куди біжать роки...
Знов заплітало у косички квіти,
у зошиті писало по складах.
І ми малі з тобою, зовсім діти...
Блукаєм нині, по його стежках.
Дитинства світ-теплий промінчик сонця,
в ромашках залишився назавжди...
Ще повернись, постукай до віконця...
Візьми за руку...Куди же ти...куди...
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
м. Львів. 29. 05. 2018.
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ой сідало ясне сонце... / Любовний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У Неділю біля тину... / Любовний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК 18+».
