09.05.2011 19:57
-
391
    
  3 | 4  
 © Сашко Гриб

Нам би

Нам би

Нам би дотиків, нам би подихів  

І води -  

Світ заповнити.  

У капканах ми серед почуттів -  

Знак біди.  

Душі-човники.  


Надто близько вже від свободи ми,  

Не впади!  

Мить - і падаєм.  

Руки холодом гріє жар зими,  

А сліди -  

Кроки згадують.  


Місяць згас, а ми не прокинемось,  

Це не сон.  

Марно вірили.  

Хмар навіяли та зневірились  

В унісон.  

Загорілись ми. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.05.2011 11:15  Тетяна Чорновіл => © 

Ні в якому разі не співзвучно! Зовсім інший гарний стиль. Просто свого часу був дуже популярний фільм "Людина амфібія", а з ним і ця весела пісенька. Вона нам тоді продзижчала всі вуха. Тож я як побачила назву, зразу ж в думках забурмотіла:

 

Нам бы, нам бы, нам бы, нам бы всем на дно. :))))
Це вже діагноз, нічого не поробиш :))) Але моя оцінка - "чудово"
 10.05.2011 00:47  © ... => Тетяна Чорновіл 

не знаю, наскільки співзвучно. окрім назви)

 09.05.2011 21:23  Тетяна Чорновіл => © 

А мені чомусь ці рядки згадалися:
Нам бы, нам бы, нам бы, нам бы всем на дно.
Там бы, там бы, там бы, там бы пить вино.
Там под океаном
Мы трезвы или пьяны -
Не видно все равно.