Нам би
Нам би дотиків, нам би подихів
І води -
Світ заповнити.
У капканах ми серед почуттів -
Знак біди.
Душі-човники.
Надто близько вже від свободи ми,
Не впади!
Мить - і падаєм.
Руки холодом гріє жар зими,
А сліди -
Кроки згадують.
Місяць згас, а ми не прокинемось,
Це не сон.
Марно вірили.
Хмар навіяли та зневірились
В унісон.
Загорілись ми.