09.05.2011 20:01

-

593

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Сонячний зайчик

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Десь за полями сонце осяйне 

Прокинулось, манірно позіхнуло, 

Залоскотало променем мене 

І цілу пригірщ зайчиків сипнуло. 

Розбіглись враз веселі стрибунці, 

В вишневім цвіті їхній сміх розлився, 

А цей ось – залишився у руці, 

До пальців теплим вушком притулився. 

Струсивши з трав налякану росу, 

Минаючи кульбабок квіти сонні 

Я золотого зайчика несу, 

Коштовний дар від сонця у долоні.